Четверг, 23.11.2017, 16:58
Головна » Статті » Для вчителів » Різне

Гуманізація освітнього простору

Немає мудріших, ніж народ, учителів,
У нього кожне слово - це перлина.
Це праця, це натхнення, це людина.
М. Рильський

Концепція дошкільного виховання в Україні (1993), сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі та краєзнавчі напрями. На це орієнтують і різноманітні програми дошкільного виховання.
Державним стандартом дошкільної освіти є Базовий компонент дошкільної освіти. Його мета - забезпечення життєвої компетентності дитини. Саме тут визначено зміст життєдіяльності дитини. Найповнішу реалізацію вимог державного стандарту гарантує нова Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», що орієнтована на життєдіяльність і розвиток дошкільника. 
Актуальність досвіду: національно – державне, духовно – культурне відродження України.
Мета досвіду: проаналізувати стан використання засобів дошкільної народної педагогіки в умовах дошкільного закладу на основі аналізу чинних програм виховання і навчання дітей дошкільного віку.
Завдання досвіду:

  • формування гармонійно розвиненої підростаючої особистості, наділеної національною свідомістю, гідністю, здатністю зберігати і примножувати національну культуру як елемент загальнолюдської культури;
  • збереження національної психології, генотипу, який сформувався протягом століть у певних природно-географічних та історичних умовах, як сукупність спадкових психічних і фізичних структур, що передавалися нацією з покоління в покоління й зумовили її національне обличчя;
  • відродження національної культури за допомогою різних видів мистецтва рідного народу, використання фольклору, національних мотивів у сучасному інтер’єрі, одязі з урахуванням регіональних умов;
  • оволодіння дітьми мовою як найбільшим скарбом нації, плекання любові до материнського слова як першого й могутнього духовного наставника людини, як найдієвішого вияву національної культури та історії, додержання статусу української мови як державної;
  • ознайомлення з історією рідного народу як джерелом духовності й мудрості, свідченням безперервної наступності поколінь, національної самосвідомості, гордості, основою для формування суверенної демократичної держави;
  • розкриття географічних особливостей як багатства рідного краю, як витоків формування в дитини чуття Батьківщини, відчуття господаря своєї країни.

Кожна нація, кожен народ, кожна соціальна етнічна група має свої звичаї, свої традиції, що формувалися впродовж багатьох століть, освячені віками і становлять національну культуру. Національна культура (як матеріальна, так і духовна) складається з цінностей, витворених як минулим, так і сучасними поколіннями.
У  дошкільних закладах  приділяється значна увага вихованню у дітей любові до Батьківщини, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу.
Ми  вважаємо,  що засвоєння у навчальних закладах українознавства є однією із найважливіших умов успішної реалізації мети і завдань національного виховання. У сфері педагогіки українознавство відкривається як предмет триєдиний:

Треба якомога раніше виявляти задатки кожної дитини, забезпечити практичні види діяльності, в яких оптимально розвиваються ці за¬датки і перетворюються на здібності та обдарування дітей.
Одним із пріоритетних напрямків нашої роботи з дітьми дошкільного віку є робота по формуванню у дітей національної свідомості, гідності, основними складовими якої є забезпечення належного народознавчого розвитку, надання народознавчих знань для застосування у всіх сферах життєдіяльності дитини.
      На нашу думку найбільшу увагу необхідно звертати на мову. Рідна мова – найяскравіший вияв національного буття народу, його головна духовна скарбниця. Вона концентрує культурно-історичний шлях нації, є могутнім природним засобом  об’єднання людей.  Через мову народ передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, традиції і культуру. Оволодіваючи рідною мовою, дитина пізнає свій народ, його характер, його матеріальну та духовну культуру, його історію та думки. Саме рідна мова допомагає дитині пізнати і полюбити природу своєї Батьківщини.
Увесь навчально-виховний процес будується на основі функціонування української мови, пропаганди українського літератур¬ного мовлення, шанобливого ставлення до національної гідності людини, її культури, мови.
      Також в роботі з дітьми  ми використовуємо малі форми усної творчості українського народу:  потішки, забавлянки, пісні та ін. Усна народна творчість – це живе джерело, яке в доступній формі донесе до малят мелодику української мови, елементи історії, етнографії.
      Дитина повинна засвоїти родинні відносини (батьки – діти), імена матері і батька, дідусів, бабусь, сестер, братів. В повсякденні ми намагаємося знайомити дітей з правилами ввічливого ставлення до рідних: як треба вітатися з ними, дякувати, звертатися з проханням, відгукуватися на пропозиції, допомагати дорослим у хатній роботі, у підготовці до сімейних свят.
Також з дітьми розглядаємо державну і народну символіку. Вона відображає істотні, доленосні події у житті української нації, держави. Символіка містить у собі важливий філософський, духовний, політичний, ідейно-моральний та естетичний зміст і спрямованість.
Для реалізації завдань формування у дошкільників знань з народознавства  нами було створено розвивальне середовище, метою якого є створення необхідних умов для високоякісного проведення заходів з українознавства (занять, дидактичних та рухливих ігор, гурткової роботи).
         У  нашому дошкільному закладі в окремому приміщенні стилізовано елемент  української кімнати. Малята залюбки відвідують її. Вони одразу потрапляють у світ традицій, у світ матеріальної та ду¬ховної культури нашого народу. Велика піч, що оздоблена укра¬їнським декоративним розписом, є улюбленою у дітей. Звісно, пирогів у ній не спечеш і борщу не звариш, проте уявлення про перебування у селянській хаті - такій, у якій мешкали наші діди-прадіди, ця піч все ж таки створює. На печі, як годиться, розкладені глиняні глечики, горщики, гарбузи. А поряд на мисни¬ку - інший керамічний посуд (тарілка, миска й полумиски, кухлі, барильця, куманці), що розмальований за традиціями українського декоративного розпису.
Мета українознавчих заходів, які ми реалізуємо, включає в себе виховні, розвивальні і навчальні цілі, що сприяють формуванню, закріпленню і розвитку у дошкільників морально-етичних та громадських якостей: любові до рідного краю, села, міста, країни, усвідомлення себе громадянином України, прагнення бути добрим, турботливим, оберігати навколишнє середовище, шанувати народні традиції і звичаї, розуміти красу в природі, предметах побуту, праці, людських взаємин тощо. 

Нижче посилання на фотоматеріали...



Джерело: https://docs.zoho.com/writer/ropen.do?rid=uoiwj229b328bd18944dbb0eaed2b9f6f1507
Категорія: Різне | Додав: ІРМК (29.05.2014)
Переглядів: 751 | Теги: досвід вихователя, Патріотичне виховання, національне виховання, виховання | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]